Оксана ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ): Олейник
Сегодня с дочкой были на "Трех поросятах", давно я не испытытывала таких бурных восторженных эмоций...Будем вашими постоянными гостями. Спасибо за вашу работу.
P.S. Волк - это что-то...Отдельное спасибо ему=)))Неподражаемый=)
Субота, 05 травня 2012
Гість: Дякую!
Дуже дякую всім творцям вистави за чудовий вечір, за безліч емоцій і почуттів! Бажаю Вам творчого неспокою, окриленості, щастя і любові! А ще добрих умов для праці і вирішення проблем.
Завжди ваша.
Середа, 02 травня 2012
Гість: Дякую!
І Дмитро Лінартович – за його Михайлом можна піти на край світу. Як я розумію Анну!
Всі інші актори теж чудові, сподобались пластичні сцени, вражає ансамблевість, актори доповнюють один одного, магія музики, гарні костюми, мінімалізм у декораціях допомагає зосередитися на самій дії. Дещо трішки не вдалося, але ви самі краще це знаєте…
Склалося враження, що вистава про наші дні, а не часи Франка. Чоловік на тяжкій роботі, начальство намагається обдурити і принизити, жінка у пастці між старим коханням і обов’язком, вкрадене в усіх щастя…І моральний вибір, над яким сьогодні насправді мало хто замислюється.
Середа, 02 травня 2012
Гість: Украдене щастя - геніально!
У вашому театрі, як на планеті Маленького Принца – усе маленьке, і мабуть саме тому мені було тут так добре і затишно…Я закохалася у ваш театр!
Отже, «Украдене щастя», субота, 28 квітня. Все почалося, ні, не з вішалки, а з замовлення квиточків, коли все чемно роз’яснили, і доброзичливий голос переконував, що вам обов’язково сподобається.:) Уже перед виставою мила пані (не знаю, як звати) зустрічала всіх у фойє, всім(!) допомогла знайти місця у залі – добрий ангел вашого театру. Дякую! Зал невеликий, я тут уперше, сюди не приходять чужі, тут збирається родина. Відчуваєш інших глядачів і, здається, навіть биття сердець акторів. А вони просто незрівнянні!
Анна - Наталія Морозова – дивовижно цілісний і красивий образ, справжня жінка. А коли вона молилася – подих прехоплювало!
Микола – Олексій Нежурко – складне завдання, адже молодому симпатичному актору довелося грати бідного невдаху-наймита з його хворобливим пробудженням честі і гідності. Дуже переконливо.
І Дмитро Лінартович – за його Михайлом можна піти на край світу. Як я розумію Анн
Середа, 02 травня 2012
Євген: Євген
Тримайтися! Чув що у Вас великі проблеми з фінансуванням. Дуже прошу Вас продовжувати працювати. На Русановці ви единий й дуже хороший театр. Я розумію що якби була можливість то Ви поставили ще більше цікавих вистав. Я був у Вас не раз й передивився майже всі вистави й на мою думку ви ЧУДОВИЙ ТЕАТР! Чекаю на нові постановки. Я такий не один, мої друзі які живуть на Русановці теж так вважають, я певен. Най щастить!!!
П'ятниця, 20 квітня 2012


















